Скільки прекрасного є на Вкраїні,
Гори високі, поля золоті,
Люди тепер є щасливі, бо вільні,
Різні дороги ще є у житті.
Довго, ой довго, Вкраїна молилась,
Важко жилося її діточкам,
В поті і крові душа її лилась,
Кожен по-своєму зводив свій храм.
Квітка, щоб вирости, хоче водиці,
Корінь цього потребує завжди,
Хочеться в ласці купатися тваринці,
«Кривдо погана, ти геть відійди!»
Треба народе нам істину знати,
Нам без Вкраїни не жити, проте,
Треба сьогодні з колін своїх встати,
Поки ще віра життя береже.
20.05.2009
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413980
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.03.2013
автор: Назарій Андрійчук