Самотній вовк горланить серед тиші -
Глуха ця тиша пусткою завжди.
Життя, неначе, загнана ця миша,
А ти кохання вже свого не жди.
Усе навколо невимовно почорніло,
Загострено стоїть патлатий світ,
Мов в Валдеморта все навкруг зітліло
(А на тобі ще й злісний паразит).
І виєш вовком у самотній пущі -
Лиш місяць бачить муки з висоти...
Життя згубилось у туманній гущі...
Знов морок світлу душу охопив.
30.03.2013 року Львів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413997
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 30.03.2013
автор: Андрій Яремко-Ярий