Омана

Немає  ні  слова  
Той  погляд  неначе
Байдуже  ковзнув
І  кудись  відлетів
Плине  примара
Палка  й  невблаганна
Під  радісний  нявкіт
Весняних  котів

Вона  розтеклася  
У  слині  й  бажанні
У  хвилях  вологи  
Тече  під  ногами
Вібрують  антени
Пульсує  ефір
Розпатланий  світ
Найпрекрасніший  твір

Горить  наче  нафта
Занадто  незграбна
У  пастці  мовчазній
Така  невблаганна
Жагуча  омана..
сміється
летить
обіймає..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414049
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.03.2013
автор: Віталій Поповський