Лід

Я  з  тобою  не  був  нечесним,
Я  навчився  задовго  до  –
На  шматочки  колоти  лезом  
Змерзлу  душу  у  «Бастардо».

І,  зігрівши  її  у  травах,
Пити  залпом  терпкий  глінтвейн,
І  холодний  запах  металу  
Виливавсь  тоді  до  очей.

Я  для  тебе  його  пом’якшив,  
Хоч  не  можна,  мабуть,  –  це  ж  лід.
Та  душа  ж  у  мене  інакша…
Дуже  прошу,  повір  мені!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414054
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.03.2013
автор: Кот Єльпітіфор