Подруга каже:"Життя копоті дає!"...
Дає! Згори, ще й сажею ,потрушує.
Та попри все , воно, нас змушує,
Тримати колос сонячний в руках.
Свіча за вітром полум*я схиля,
Вітер дерева, долу, нагинає.
До берега ,він, хвилі прибива
Як час,людина в небуття злітає.
У невідомість губляться стежки,
А ми життю все ставим запитання.
Яка погода, завтра ,буде зрання?
Шматує серце вітер і думки...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414057
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.03.2013
автор: Вразлива