Розіллється бистра чиста вода,
В бистрині засніжених Карпат,
Ми з тобою підемо у гори,
Знайдемо бурхливий водоспад.
Водограю, водограю милий,
Розкажи нам про свою любов,
Що знайшов ти в горах біло-синіх,
Про яку шепочеш знов і знов.
В Шипіті любовного зізнання,
Засльозяться очі твої знов,
Бо кохання твоє роз’єднала,
Мамина незгода й нелюбов.
Чарівна Марічка і Іванко,
У струмочках об’єднались знов,
Почуття юнацькі в них не згасли,
Полонила серце їх любов.
Пилипцем стікають їхні сльози,
Із Боржавських полонин течуть,
Там де небо гори підіймають,
Їх кохання на хребтах несуть...
P.S.
На цій сторінці Ви можете прочитати про водоспад Шипіт.
http://zakarpattyachko.com.ua/7chudes/shypit
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414218
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 31.03.2013
автор: Сергій Ранковий