Розпинає планету гріх людський…

Розпинає  планету  гріх  людський.  Чи  не  так?
То  ж  полинемо  в  небо  молитовно!  Розмах!
У  небесній  блакиті  Бог  почує  слова:
"Щиро  каємось,  Отче!  Віра  в  душах  жива!

Очі  серця  розкриті,  то  і  молим  про  те,
Щоби  наша  планета  зодяглася  в  святе,
Щоб  народ  вже  не  відав  всіх  тих  грішних  подій,
Всім  у  щасті  жилося,  а  не  лише  в  біді!"

Розпинає  планету  гріх  людський.  Чи  не  так?
То  ж  полинемо  в  небо  молитовно!  Розмах!
Не  жалійте  для  Бога  а  ні  часу,  ні  сил  -
Він  Творець  неземної  і  земної  краси!  
                                                                           31.03.2013

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414271
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 31.03.2013
автор: Людмила Дзвонок