Душі хочеться повернутися назад…
Багато часу спливло, здідкілясь з'явилось відчуття його втраченості та приреченості. Невже вже нічого не можна повернути назад? Невже тепер, обертаючи свій погляд назад, я не можу сказати нічого хорошого про той час, який минув…
Та ні… Звісно ж можу! То були найкращі дні і часи мого життя, спогади минулого найприємніші та наймиліші. Іноді, згадуючи все те хорошо, що було в моєму житті, я набираюсь сил думати, жити і відчувати тепер і в майбутньому… Воно немов живильна артерія, яка постійно наповнює мене натхненням та наснагою…
Дякую своєму минулому за те, що воно є!
Однак, повернути найкращі часи вже неможливо. Залишається тільки плекати надію на те, що в майбутньому все буде ще краще…
p.s. хоч втраченого часу не наздогнати, але попереду у нас є ціле життя, аби виправити помилки та почати жити так, як ми заслуговуємо…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414279
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.03.2013
автор: Carpe Diem