ПРОБУДЖЕННЯ ВІД ГРОМУ З ЧИСТОГО НЕБА
Не вдарить грім на небесах,
аби прокинутись в сльозах,
коли,
омріяне,
приснилось
життя людей у тих краях,
де ми родились і хрестились.
Де вижили і ще живуть
творці і жертви комунізму,
де справжню шану віддають
борцям за волю і Вітчизну.
В церквах не проклинають тих,
хто ніби зрадив – не своїх,
і припинилось їх цькування,
і все московське православ’я
Мазепу числить у святих.
В судах…
Не треба заглядати,
де грім небесний слід чекати
і скільки ще десятиліть
чекати на щасливу мить,
на Божий суд у нашій хаті.
Як легко вірити словам,
що віри нашої основа –
Різдво, Великдень і Покрова, –
на радість людям і церквам.
Чому ж не вірить кожен,
сам,
що на сторожі дієслова
стоїть сам Бог –
природна мова, –
душі людської
чистий храм?
КОШМАР ОСТАННІЙ
ДЕГУСТАЦІЯ ФАНФАРОНІВ
Приснилось так, чи так здалось,
що ця сторінка явно лишня.
Та треба знати, де взялось,
і з чого все це почалось,
коли кінчається колишнє.
Насмішникам не сняться лаври,
та тільки мрії втратять суть,
якщо вони не пом’януть
представників гучної слави,
що людям спати не дає –
дурної публіки кумирів,
в яких давно немає міри
блищати там, де кращі є.
Ніхто не відбирає ложку,
у діток праведних батьків,
у блудних, вибачте, синів,
що виправляються потрошку,
ну, хоч би до таких зразків.
Один від одного не кращий,
рука в руці, мов близнюки,
спились і «спелись» на віки,
завжди самодостатні наші,
нарциси наші –
екс-[b]V[/b]ітьки.
Екс-Льоні мають досить справ,
щоб жити і спокійно спати.
Один віддав усе, що мав,
а другий все, що грішно мати.
Для чого капати на друга,
що «Бласко» – це вам не «Кольчуга»?
Кремлівській братії на злість
екс-Юля, наче смерть з косою,
всіх, Богом мічених, мітлою
повимітала з теплих місць.
Екс-Шевальє [i]зашевелівся,
за врєдность просіть[/i] молоко,
бо Монте-Крісто об’явився.
Хоч кажуть, ніби, то Юрко
від суддів і від рук відбився,
лишившись у одних трико.
А відставний екс-говорунчик,
що чесно взяток не бере
в місцях останнього притулку
приймає тільки подарунки
і все, що горло не дере.
По Банківській ударив грім.
Ярину виключили з теми
на злобу дня усіх країн.
Мороз підписує поеми
про серп і молот без проблеми
коротким іменем своїм.
Ахметка викупив Росію
і гонить нам дешевий газ.
Т.Gipko на такі події
в цей раз повіявся підсказ
в полон страшнішого «месії».
Без галіфе, у всій красі
знайшли в татарському горо́ді
Міністра Мусорів Мавроді.
Було шипіло у вівсі,
тепер не квакає, та й годі.
Щось підраховує Кідала
в меню опальних генералів.
хоч може це і не з руки.
Кат Табич зринув аж в Рязані.
Його показують з екранів
як самостійника таки!
Десь заблукала у Європі
примара Симона без віз,
не збудувавши в Конотопі
окремо взятий комунізм.
Гадам і Швондєр, без наганів,
повикидавши молотки,
зате з серпами, на майдані,
останні з красних могіканів
зжували власні партквитки.
Нема на них Махна. Є гірше –
сучасний Нестор пише вірші,
і в Спілці має гонорар
як літописець і гімняр.
Колега Че́чет також пише,
що «має честь» лягти в бою
за срібняки, ото ж не лише
за [i]Мать радімую сваю́[/i].
Хворіє на якусь холеру
їх одномовний візаві,
та в ренті київському меру
відмовив клятий Тель-Авів.
Сердючка потягом народу
везе московську ковбасу.
Кацапи розлюбили моду
на шило, мило і попсу.
Із вилами наперекіс
Шляшко прочісує Узвіз.
В Чилябинську з’явились відьми
на рекламованій мітлі
в прислужниці, на зло Феміді,
регіональної землі:
технічна леді-дисидентка
міняє свій авторитет
на президентський туалет,
сестра по духу леді-тренко
вивітрюється помаленьку
як неопізнаний предмет.
На нарах ріжуться у покер
майор і Пука-хуліган.
Кирюша зняв судді каптан,
і як підпільний АнтиПоттер,
подався в жовтий Азкабан.
«Квартал» Свободу прославляє.
Казкова Русь – відпочиває.
Лишається не так багато,
кому потрібно совість мати,
щоб не звихнутись від чеснот,
коли «безмолвствует» народ.
І поки влада ще не та,
триває ера золота.
Напевно так повинно бути.
Потрібні мрії і пісні,
щоб не проспати і забути,
що все це снилося мені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414369
Рубрика: Поема
дата надходження 31.03.2013
автор: I.Teрен