настала ніч, у замку тиша,
і чути як проходить миша.
у замку такий спокій
все мертво, він такий глибокий.
лиш вирвані серця лежать,
а живі ще пробують біжать.
серця повиривав вампір,
ця ворожнечаа до сих пір
вирує серед цих істот
і для обох сторін - скорбот.
фундамент ворожнеч - любов,
ось смертник вже в плащі прийшов.
в вампіра почуття присутні,
і до нестями так відчутні.
ще мить і ти розтанеш,
бо серце не обманещ.
у серці живе любов,
поки тече по венах кров.
вампір так покохав її,
але згубив усі надії.
кохана вмить померла,
а жінка лиш її підперла.
хотіла поховать лиш по-людськи,
але життя було зверським.
його кохана - її донька,
але тепер донька мертвяка.
вампір не знав всієї правди,
і загубив її назавжди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414417
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.03.2013
автор: День