Отруйним щупальцем образа
Повільно заповзає в душу,
Така невинна, ніби, фраза,
Чому ж вона мене так душить?
Чому болить так? Випадково
Було те сказано, чи ні,
Та, ніби спис, гострюще слово
Стримить у зраненій мені...
Не вмію я ховатись в мушлю...
Раділа завжди тим, та ба :
Усе частіш дружити мушу
Зі словом з іменем "Журба".
Та не надам тобі я змоги
Зі сліз потішитись моїх:
Моя маленька перемога-
На всі образи - щирий сміх!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414482
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.03.2013
автор: Любов Ігнатова