У вас боліло, у всіх вас боліло...
А в мене що? Лиш я та й я, не більше...
Порвалося під вітром те вітрило,
І спогади лише той біль залишить.
Ви всі боролись, всі за щось боролись...
У вас слова - тонкі, але смертельні.
І я вкололась, також покололась.
Колись боліло. Мучило пекельно.
Ви все уміли, о, ви стільки вміли!
Життя коротке, щоб цього навчитись.
Хай навіть скріплю порвані вітрила,
Мені на вас лиш знизу вверх дивитись.
Та ви страждали, дійсно, ви страждали.
І ваші списи слів - то ваші муки.
Не знатимуть цього, як і не знали.
Бо вибілені в спокої в нас руки.
*написано після прочитання "Пророцтва 17-го року"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414746
Рубрика: Присвячення
дата надходження 01.04.2013
автор: Хвостатий Їжак