Дзвін

Історія  забутого  кордону,
Покинутого  в  сніг  і  сон.
Як  серце  церковного  дзвону
Що  холоне  в  полоні  лютого  "знов".

Купу  коштів  сіють  за  вітром,
В  пору  скупих  та  бідних.
Дзвени  ж  хоч  ти,
В  пам`ять  про  душі  різноманітні.

Ідилія  світила  благодаті..
Злітай  туди  де  всі  багаті.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414748
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.04.2013
автор: DethsouL