Любов, ненависть, як завжди,
Між ними лиш єдиний крок.
Від щастя близько до біди,
Але далеко до зірок.
А зорі - це дороговказ
І мрій постійне джерело.
Немов магнітом, манять нас
Та пам'ятають, що пройшло.
Це вічність, пам'ять всіх епох,
Такі омріяні світи.
Ми дивимось на них удвох,
Вони на нас - із темноти.
11.01.2011 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414964
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.04.2013
автор: Мирослав Вересюк