Влада ночі диктує свій лад і закони.
Голуба чистота, обезхмарена радість
відійшли, розчинились у темну окрайність,
горизонт морок ночі розпензлив начорно,
на зіниці навісив сліпу безпорадність.
Де відвага була - там тривожна сторожкість,
лиш на відстані рук - просторова свобода.
Крок за кроком по сходах - як пошуки броду.
А довкола - ні стелі, ні стін, світ порожній,
без хреста, без ікон, без сумління, без Бога...
Не цвітуть уночі веселковістю фарби,
лиш душа полотна жорсткувата на дотик.
оніміло мовчать недоспівані ноти,
і сміттям у кутку діамантові скарби,
і однакові краплі від крові і поту.
Не оціниш вночі ні красу, ні потворність,
без очей сірі маски - невиразні плями.
Спить у темряві клітки яскравість уяви...
Уночі хтось ілюзій теорію творить,
хтось готує ранковості радість появи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414976
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.04.2013
автор: Славомир