дівчина
перестала квітнути,
стала собі кліткою,
знітилась.
стала собі сповіддю, зраненою пташкою,
обернулась відгуком в лісі заблукань,
їй самотньо гаснути, і лишатись страшно їй
в співах омольфарених мавкових повстань.
дівчина
що лила́ся сяйвами –
розлетілась зграями
лютих гайворонь.
обірвалась голосно, як відлуння зтужене,
огорнулась росами скривджених століть,
мов звіря налякане, розійшлася ружами,
розгубилась трепетом в стогін верховіть.
ласкою
в клекоті осінньому,
тихми говіннями
позосталась Вам.
дівчина, що лила́ся сяйвами...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415048
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.04.2013
автор: kappa