у цієї весни свій ковчег
її пурпурні води змиють нашу нерозшифрованість
вона житиме графіком вісь ординат
на зчорнілих хребтах березових чекань
у фольгу упакованих
півмене півтобою скальковану
у якесь невротичне табу
відділяючи південь від півночі
консервую у банки залишені кроки
обережно зриваючи з сходів
календарні незрячості дат
астматичний порух думок проникає у горло
розчесаних весен
завагітнілих буднями злив
я віддам свої весла
щоб ковчег тебе
залишив
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415068
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.04.2013
автор: Нова Планета