Тихо небо заплакало знов,
умивалося теплим дощем.
З твоїх рук утікала любов,
несла мрії розбиті і щем .
Залишаючи ніжність позаду,
минала усе, де була.
Доки очі шукали розраду,
душа до театру вела.
Як глядач опустилася в зал,
роздавали акторам їх ролі.
Мелодрама "Самотній причал",
на папері розписані долі.
Перша дія рушила в рух ,
та не всі на відмінно зіграли.
Мовчазна і нікого навкруг,
головна героїня йде з зали...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415155
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.04.2013
автор: Смола Інна