Мед світання

Медова  патока  край  горизонту
Заплетена  між  хмарами  лозою  винограду.
Ще  спалах,  другий  –  й  ранку  в  нагороду
Світліє  небо,  меду  того  пристрасного  радо

Злизнувши  сонячного.  І  гарЯче
Ярило  в  безліч  хвиль,  хвилин  пірнуло  із  безодні
І  засвітило  море,  геть  незряче
У  мороці  ночей.  Прокинулось  воно  сьогодні,

І  діаманти  сяяли  у  хвилях,
Рукою  щедрою  розсипані,  як  в  казці,
Думки  порочні  і  бажання  змили
У  плоті  сонячній,  цнотливій,  у  вогненнім  щасті.

Цей  ранок  щедрий  виноградом  стиглим,
Пахучим  цвітом  неймовірних  квітів  –  снів  пізнання
Всю  землю  обгорнув,  і  теплі  хвилі
Вітали  день  прийдешній,  що  прокинувсь  на  світанні.


Як  ілюстрація  –  моє  фото  «Світанок  на  Адріатичному  морі»,  Хорватія,  2012  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415169
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.04.2013
автор: Ліоліна