Медова патока край горизонту
Заплетена між хмарами лозою винограду.
Ще спалах, другий – й ранку в нагороду
Світліє небо, меду того пристрасного радо
Злизнувши сонячного. І гарЯче
Ярило в безліч хвиль, хвилин пірнуло із безодні
І засвітило море, геть незряче
У мороці ночей. Прокинулось воно сьогодні,
І діаманти сяяли у хвилях,
Рукою щедрою розсипані, як в казці,
Думки порочні і бажання змили
У плоті сонячній, цнотливій, у вогненнім щасті.
Цей ранок щедрий виноградом стиглим,
Пахучим цвітом неймовірних квітів – снів пізнання
Всю землю обгорнув, і теплі хвилі
Вітали день прийдешній, що прокинувсь на світанні.
Як ілюстрація – моє фото «Світанок на Адріатичному морі», Хорватія, 2012 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415169
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.04.2013
автор: Ліоліна