Хто не п'є, той все нудьгує,
Білим світом нудить.
Хто ж горілочку смакує
Викида причуди...
Раз додому причвалав
П'яний геть у дошку,
Голопупенко Іван:
На плечі – гармошка,
З-під кашкета – чуб-кужель,
Під пахвою – кварта,
Хоч і випита уже,
Докорять не варто!
Він – по шафах. Бо хотів
Ще б чогось добавить.
Та – ні краплі! Тут уздрів
Ще одного Йвана...
Гульк на двійника Іван –
Незнайома рожа,
Ще й під оком добрий «бланш».
Що робить? О Боже!
Хутко кинувся Іван
Пику рихтувати:
Клеїв пластир тут і там,
А під ним ще й вату.
Тут і жінчин туалет
(Креми, лаки, пасти)
В хід пішов в один момент,
Лиш би не пропасти!
...Ніч минула безтурботно.
Будить жінка рано,
Тихо, голосом скорботним
Мовлячи до Йвана:
"Що ти бродиш, мов приблуда,
Та приходиш п'яний,
До таких твоїх причудів
Звикла я, Іване.
Одного лиш я не втямлю –
Хай же тобі трясця! –
Ти для чого весь трильяж
Виліпив у пластир?"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415191
Рубрика: Гумореска
дата надходження 03.04.2013
автор: Олекса Удайко