Історія про нас

А  вірші  зараз  пишуться  незвично,
Я  всю  себе  вкладаю  в  пару  фраз.
Я  знову  уві  сні  тебе  покличу,
І  задихнусь  тобою  ще  не  раз.

Це  милозвуччя  стомленої  ночі
Під  унісон  розпалених  сердець.
Є  я  і  ти.  Твої  бездонні  очі.
І  ми  по  полю  йдемо  навпростець.

А  наші  руки  сплетені  так  міцно,
Що  у  мені  твоє  серцебиття.
А  знаєш,  засторогам  вже  не  місце,
І  я  їх  відпускаю  навмання.

І  навіть  небеса  стають  світліші,
Коли  мене  до  себе  пригорнеш.
Ми  знову  заховаємось  у  тиші
Від  соціально  стомлених  мереж.

Ти  щось  мені  замріяно  шепочеш,
А  під  зірками  дихає  земля.
Такі  просторі,  незабутні  ночі,
І  нами  лиш  наповнені  поля.

Я  все  життя  віршами  перепишу,
Себе  вкладу  у  пару  сотень  фраз.
А  ти  через  роки  відкриєш  книжку
І  там  знайдеш:  «Історія  про  нас».

02.04.2013  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415239
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.04.2013
автор: Альбіна Кузів