Закутана у теплі шкури
Вона сиділа при вогні,
Протягувала білі руки,
Проказувала звуки неземні;
Вона креслила древні знаки
У попелі, в золі,
Й вогонь поглинув їх, безликий,
Звільнивши сили чарівні.
Вогонь палав, і ув очах безумних
Злітали відблиски зорі,
Вогонь згорав, а у нічних провулках
Клубились чари древнії мої.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415286
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 03.04.2013
автор: Оксана Стадник