Була людина і нема...
Усе життя,як мить минуло.
І молодість пройшла,
і старість наздогнала.
Була і радість і печаль,
були здобутки,були і втрати.
Душа раділа від життя,
і тіло не здавалось.
Пекло і мучило воно,
бо хворобливе було.
Тепер пішла душа у Рай,
від всього вже звільнилась.
Там де немає смутку,
ні печалі і ні страждань,ні болі...
Пішла у вічнеє життя-єдине,
що вона тут здобула".
За ті хороші справи,
які робила на протязі життя,
усім хорошим людям.
Була людина і нема...
Лиш вічна пам'ять буде,
про ту людину,що здобула
правдиве вічнеє життя
у Царстві Божім!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415296
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.04.2013
автор: 160669