На базар моя дружина
З кумов покрутили ,
Но а ми обидва з кумом
Дома сі лишили.
Так , як - це була субота ,
Та ще якесь свято ,
Рішили ми в двох із кумом -
Сюрприза їм втяти.
Довго з кумом ми рішали
Щоб це нам зробити,
Тай рішили пирогами
Жінок пригостити.
Кулінарні факультети
Ми в двох не кінчали,
Та кум каже з пирогами
Справимось помали.
Кум як зАвжди за старшого
Я ,йму помагаю,
Кум з сипає все до купи
Я , лиш доставляю.
Муки всипав не жалівши,
Води дав доволі,
Яєць вдарив десять штучок,
Дав пів пачки солі.
Потім кинув кільо дріжджів,
Перець горошкОвий,
А щоб було ше смачніше,
Додав лист лавровий.
Все це він як і годиться
З сипав у милницю,
І щоб трохи ще прокисло
Поклав на полицю.
На полици я , не знаю
Шо сі тісту стало,
Та милниці уже тої
Йому було мало.
Тісто немов би ожило,
Взялося тікати,
Ми обидва до роботи -
Беремсі лапати.
Але то певно дітьки,
Якісь там гуляли ,
І в милницю оту тісто,
Усе добавляли.
Бо ми з кумом коло тіста
Отого упріли ,
Літаємо два по хаті,
Немов би здуріли.
Наповнили всі милниці,
Баніки і чайник ,
Дивлюсь кум уже кидає
Тісто в умивальник.
Я , приніс іще від хати
Два відра і діжку,
Але й сего малувато
Тісто вже й по ліжку.
Добра миска того тіста,
У кума на носі-
Тепер кричит пирогів-
Куми наїмосі.
Але йому відповісти
Я ,не маю сили,
Бо мені те кляте тісто,
вже й рот заліпило.
Зрешті кум махнув руками ,
Знімив тісто з носа,
І поглянув на милницю,
Так з під лоба скоса.
І як вхопить тоту миску
Він усвої руки ,
Буде каже куми з нас
Уже сеї муки.
Нехай каже ото тісто
Вже само гуляє ,
А ми пішли до сусідки
Най шось наливає.
Отакого то сюрприза,
Ми жінкам вчинили,
Цілу нічку вни порєдок
З тим тістом робили.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415358
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.04.2013
автор: Іван Мотрюк