Востаннє.

І  знову  крах.  
І  знову  ти  мовчиш.  
Твоя  душа  холодна  і  зимова.  
Моя  душа  востаннє  так  кричить.
Квітневий  сніг.  І  крижана  розмова.  
Як  хочеться  банального  тепла.  
Від  сонця.  І  від  тебе  
(якщо  можна).
А  за  вікном  все  та  ж  сумна  краса.
Така  безкрая  і  така  тривожна.  
Немов  неска́зані  слова  летять  -  
Замерзлою  водою  неба  сльози.  
І  так  нестерпно  аркуші  мовчать  -  
Написані  
Тобою  
Вірші  
В  прозі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415386
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.04.2013
автор: Комета