I цей туман...
І цей туман,
і постаті в імлі,
і ліс принишклий,
і сніги останні...
Передвесняну тишу
на землі
пряде зима,
як незбагненну тайну.
Ніяк не втямлю,
що у ній таке,
що так хвилює,
не дає спокою.
Майне, мов птах,
лице чиєсь тонке,
поманить в даль невидиму
рукою.
А там лиш тиш,
угрузла у туман,
дерева сонні,
і дорога зникла
та ще снігів
запінений лиман
і в нім печаль
придавлена, поникла...
3.04.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415399
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 03.04.2013
автор: Вячеслав Романовський