В нас на часі весна!.. Метушиться капіж,
В оксамит нарядилися верби...
Все дзвінкіш і гамірніш суєтний крутіж...
Ну, а ночі... вони наче мертві...
Вже розлогі години у ма̀рцьових днів,
Спільні миті – що скнари у ночі...
Хоч чекання на стрічі жаданіші снів,
Самі зустрічі рідші… корочші...
Де ти, юності злет – днів-ночей забуття –
Невідомість... і вир поривання?
Хоч світліє душа... ще й пульсує життя,
Та в зажурених крил вже смеркання…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415430
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 04.04.2013
автор: Олекса Удайко