Учора "я" і "ти" - то була пара,
Осколками сьогодні стало "ми"...
А що, як ми забудемо про чвари
І станемо хоч трішечки людьми?
У зболених зіницях враз побачим
Чи то себе, чи схожих чимсь на нас...
Ми подумки за втраченим заплачем,
Зрадіємо, що ще лишився час...
Як після сповіді, прийде полегкість -
Потягнеться до прощення рука.
А в небесах далеко десь, далеко
Торкнеться янгол скрипки і смичка...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415451
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.04.2013
автор: Лариса Журенкова