За вуаллю сірого туману
Заховався місяць, як на зло.
А дівчи*на-Веснонька село
Крадькома вдягає у сукману:
То сипне смарагду на луги,
Стразами розшиє чорне небо.
І розбудить землю перший щебет,
Сповнений весняної жаги.
Замуркочуть в вербах котенята.
Запульсує в кронах свіжа кров.
І розсіють дощиком любов,
Сховані у хмарах янголята…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415452
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 04.04.2013
автор: Олена Іськова-Миклащук