Зажурилася... Старая верба...
Свої гілки жовті опустила,
А в садку сидить дівчина сама,
У сльозах своє лице умила.
Кап-кап-капають... Сльозоньки її...
У зажурі коси намочила.
[color="#2600ff"]Бо любов свою не знайшла в садку,
Десь в дорозі її загубила.[/color]
Вітер-вітерок... Віє у бочок...
Коси її ніжно заплітає.
А в саду шумить молодий дубок,
Листям своїм тишу розганяє.
Розкажи мені... Дубчику скажи...
Де поділося моє кохання,
[color="#2600ff"]Чи схотів у сад із іншою піти,
А мене залишив на чекання.[/color]
Зашумів дубок... Тихий голосок...
У промові лагідній тріпоче.
Тільки не сказав де той голубок,
Чом голубка його не побачить.
Зажурилася... Старая верба...
Краплями роси вона заплаче.
[color="#2600ff"]Ти не плач за ним мила дівчина,
Бо для нього ти ніщо не значиш.
[/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415459
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 04.04.2013
автор: Сергій Ранковий