[i]Твоє кохання – з присмаком суниць,
Звів з розуму мене тим ароматом.
Твоя душа – то джерело криниць,
То найдовершеніший атом…
Пройшли роки. Зустрілись раптом знов.
Де аромат, що так бентежив кров?
О, дай напитись з джерела криниць,
Воно блищить у цвяшечках зіниць!..
Продерлась в душу крізь колючий дріт,
А там… провалля чорнеє. І лід.
[color="#187bc7"][/color][/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415537
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.04.2013
автор: Людмила Васильєва (Лєгостаєва)