Неозираючись іду вперед
з надіями до викоханих мрій,
уваги не звертаю на той брєд,
що так принизливо кидає в спину рій.
І, може, я у дечім неправа...
Чи, може, й справді, щось роблю не так,
та далебі, люди, - це ж не ваша справа!
Нащо плітки і докори? На все є Бог і він дасть знак.
Усі ми люди про́сті, усі ми не святі:
у кожного є свої помилки і свої гріхи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415620
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.04.2013
автор: Фортель