Вечір йде широким полем
Обережно по стерні.
Та стерня,напевно,коле.
Жаль,ой жаль його мені-
Він казки несе,пісні.
Вечір схожий на дідуся-
В обидвох пшеничні вуса
І солом'яні брилі,
Босі ходять по землі...
Ой,за вечір я боюся!
Ще злякається,не прийде...
Обійшов би ту стерню.
Я назустріч йому вийду
Та хустинку постелю,
Гарну хусточку свою.
,
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415817
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.04.2013
автор: Михайло Гончар