Життя прожить не поле перейти,
Цю істину не варто забувати,
Прожити так, щоб було що згадати
І щоб не соромно було розповісти.
Пройти свій шлях, щоб сумніву не було,
Коли залишиться у тебе тільки мить,
Щоб не гнітило тягарем минуле,
Щоб вільно крок останній міг зробить.
Прожити, щоб не чулось звідусюди,
Мовляв не варто землю протоптав,
Щоб про життя твоє сказали люди,
Що ти - Творив, а не безглуздо витворяв.
Прожити й не боятися кохати,
Так, щоби серце було повне, до країв,
Ніколи віру і надію не втрачати,
Прожити так,
щоб не даремно ти прожив.
2012р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415821
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.04.2013
автор: Валерій Заєць