« Боже, борони нас від хвороб,
недугів і медичних неуків!»
В.Заєць
Одна Маруська із села,
Коли була ще молодою,
В медичний технікум прийшла,
Бо стать хотіла медсестрою.
Їй так хотілось рятувать,
Людей від різної зарази,
Здоров’я їхнє поправлять,
Збавляти всіх від негаразду…
Ну просто ангел, молодчина-
Ця гарна, милая дівчина!
Навчання роки пролетіли,
Під клятвою диплом вручили
І вже дорослую дівицю,
Як бойовую одиницю
Рекомендують до лікарні,
Та не за те, що форми гарні.
За те, що вміє голки штрикать,
Чи порошків кому насипать,
Десь приліпити лейкопластир
Або на шию джгут накласти.
І вже працює молодая
Належно, рук не покладає.
От тільки думка їй свербить –
Як на таку зарплату жить?
Тут відгукнулись старші друзі
В біді не кинули Марусі.
Навчили – де, коли й від кого
Могоричі заполучать.
А можна й гроші, що ж такого...?
Робота – просто благодать!
Та й цього мало милій дамі
І без акцентів на рекламі
За подруг далі ще пішла,
Бо тихий бізнес почала -
Для хворих ліки на глюкозу
Маруся вміє замінить.
Нехай надворі грім чи грози
Тепер у неї не свербить.
Тепер в аптеку всі ті ліки,
Що купувались для каліки,
За півціни вона здає -
В Маруськи там партнери є!
І от в новеньких чобітках,
У модних «фірмових» тряпках,
Дівчина ходить на роботу.
І виявля про всіх турботу .
Ну просто ангел, молодчина.
Та тільки це усе - личина!
І звісно, є таке не всюди,
Але ж трапляються «іуди».
19.10.2006р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415823
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.04.2013
автор: Валерій Заєць