Була ти на світі єдина,
за ким сумував я роками.
І доля, як згіркла калина,
і спогад, як сага родинна,
ще довго ятрились сльозами.
Питав я у долі бувало, –
чого за пустим сумувати?
А доля мені відказала, –
то певно душа сумувала,
що серцю нема що згадати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415886
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.04.2013
автор: I.Teрен