Найдорожче завжди –
це сім’я і родина.
– [i]Я у тебе один.
Ти у мене єдина.
Ти мене пожалій.
Я тебе пожалію.
Я не втратив надій.
Я про тебе ще мрію.
Гасне день у вікні
серед мороку ночі
і присняться мені
твої чари жіночі.
Наше щастя земне
не мине, не загине,
ти відчуєш мене,
як до тебе прилину.
Що дарує нам Бог,
те ніхто не вгадає,
але щастя на двох
я тобі обіцяю.
– Я у тебе одна,
як надія остання,
як далека луна
у хвилини мовчання.
Ти мене не питай,
чи без тебе страждаю.
Глянь, який небокрай
білим сріблом палає.
Світить місяць вгорі
за кленовим серпанком.
Дві вечірні зорі
нас вінчають до ранку.
А як місяць зайде,
то засвітять Стожари
і любов не пройде.
Ми з тобою до пари.[/i]
Відкричали сичі.
Третій півень співає.
Та не страшно вночі
заблукати у гаї.
Ось і місяць зайшов
за кленовим серпанком.
Та не згасне любов,
ще далеко до ранку.
А як сонце зійде,
закружляють лелеки.
Нас любов поведе
десь далеко-далеко.
Ми підемо туди,
де по небу гуляє
тільки місяць один,
а для двох – не смеркає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415897
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.04.2013
автор: I.Teрен