Сиві коні впряглися в скроні,
І хомут гне щодня униз;
Та проте, на життєвім лоні,
Я ретельно збираю хмиз.
У мені ще горить надія,
Хоча спогад мене пече...
За вітрами злетіла мрія,
Без опори тепер плече.
Не гнув спину перед Ваалом,
Не служив золотим тільцям.
Словом віри- міцним кресалом,
Запалив молоді серця.
Ще є час боронить країну,
Стане сили піднять меча;
Треба разом долать руїну,
Доки в храмі горить свіча.
Ще зберем бур'яни із жита-
Хай буяють в полях хліба,
Квітне доля, дощами вмита,
Де ще вчора була журба.
Ще дам відсіч голодним крукам,
В джерелі ще змочу вуста;
І як приклад своїм онукам,
До кінця донесу хреста...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415928
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.04.2013
автор: Любов Ігнатова