Ось і все.Привокзальную площу
Дощ полоще,мов плеще "на біс",
Ніби там, в небесах, хтось не хоче
Більш ночей із розлучень та сліз.
Ось і все.Парасолька розквітла-
Ми під дахом одним-добрий знак!
Дві зими відсніжили,два літа...
З краю світу вернувся козак.
Боже,близько як очі кохані!
Ними марив я в ночі душні-
В тридев'ятому царстві, в Афгані,
У лещатах чужої гризні.
Там вночі верещали цикади,
Голосили шакали в пітьму
І чаїлися "духи" в засадах,
Лаштували нову западню.
Ми не знали ні пушту,ні дарі.
Словниковий запас шураві
Вони також в Газні, Кандагарі
Підбирали,як гільзи в траві.
А тому розмовляли безсило
Найбридкішою мовою з мов,
І диміла на сонці жахливо
Од розмов наших вражена кров.
Схаменулися,спала полуда.
Помилилися,- кажуть вожді...
Їх чорти після Божого суду
Мабуть, смажуть на сковороді.
Розвидняється.Небо,мов казка,
Як притулок знедолених душ.
Не питай мене більше,будь ласка,
Про засніжений той Гіндукуш.
1989 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416116
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.04.2013
автор: Михайло Гончар