**** Любов до рідного краю ****
ЗА МОТИВАМИ ТВОРУ: «Бездушно вороги топтали землю…» АВТОР: Катерина Дмитрецька
**************************************************************
Крізь сірі зграї ворогів проб‘юся,
Хай як бажають смерті всі вони,
Від ран своїх завжди зцілюся,
Напившись з джерела свяченої води.
Крізь сірий день не бачачи просвіту,
Проллється зверху сяяння зірок,
І хмари ворогів не наче пріле листя,
Розвіються десь інде як пилок.
У світлі тім знайду своє натхнення,
Бажання жити в рідному краю,
І навіть якщо буде все буденне,
Не зміню ту любов одвічную мою.
__________________________________________________________________________
**** Весняні сади ****
ЗА МОТИВАМИ ТВОРУ: «Розквітло небо у долонях…» АВТОР: Катерина Дмитрецька
*****************************************************************
Розквітло небо у твоїх очах,
І зашарілися багрянцем щічки,
Прийшла весна тебе причарувать,
У парубка вродливого на річці.
Біля місточка зацвіли садочки,
Духмяним віянням повіяла весна,
А ти закохана немов голубка,
Що свого голуба уже знайшла...
_____________________________________________________________________________
**** Музика віри ****
ЗА МОТИВАМИ ТВОРУ: «Я чую музику, яку ніхто не чує…» АВТОР: Катерина Дмитрецька
**********************************************************************
Ти помиляєшся, я також її чую,
Чудову, лагідну, прекрасную такую.
А світла у горі поки не бачу,
Але я вірю, що колись таки побачу.
Ніхто не в змозі нами керувати,
Але і ми не в змозі все зміняти.
Лиш тільки в Бога є безмежні сили,
Змінити нас, якщо того ми захотіли.
Потрібно тільки щиро вірити,
Свої бажання у душі очистити.
А ворогам своїм не треба покорятися,
І на шляху до світла не спинятися.
____________________________________________________________________________
**** Філіжанка кави ****
ЗА МОТИВАМИ ТВОРУ: «Чашка гарячої кави…» АВТОР: Катерина Дмитрецька
**************************************************************
Філіжанку кави запашної,
Заварю собі на ранок я,
А букетом запаху терпкого,
Наче в джерелі умиюся.
Філіжанка кави темноока,
Зігріває серце моє в мить,
Запульсують рівно мої скроні,
Розіллється спокою блакить.
У руці тримаю теплу чашку,
Від тепла її зігріюся,
Наче у безодні тій гарячій,
Смуток залишу навіки я.
_____________________________________________________________________________
**** Колись і я хотів ****
ЗА МОТИВАМИ ТВОРУ: «Я не….» АВТОР: Микола Кучерявий
**********************************************
Колись і я хотів зривати маски з інших.
Колись і я хотів нести вінець в віршах,
Та тільки з часом віднайшов те вірне,
Лишень у мені сховане те істинне життя.
Я також не святий, щоби повчати інших,
В душі моїй вірші - це спів моїх думок.
Лишень у тебе є завжди той важкий вибір,
Щоб вибрати свій шлях в безмежності зірок...
____________________________________________________________________________
*** Ти помиляєшся ***
ЗА МОТИВАМИ ТВОРУ: «Ось на годиннику опівніч» АВТОР: Микола Кучерявий
****************************************************************
Ти помиляєшся, що кажеш, - Нема лишень людських думок.
Думок багато, тільки треба знайти у них правдивий крок,
Щоби ступаючи тим кроком, прийти на вірний шлях життя,
Щоб у душі знайти той спокій у вічне мирне майбуття.
І я люблю свою країну, і я читав його вірші,
Лишень Тарасову могилу ще не відвідав у житті.
Так, я скажу тобі відверто, не знаю всіх слів гімну я,
Та тільки в серці моїм завжди любов до рідного села...
_____________________________________________________________________________
**** Пекуче кохання ****
ЗА МОТИВАМИ ТВОРУ: «Не спікши рук» АВТОР: Наталя Святокум
**************************************************
Вже сонце сходить у світанні,
Зашелестіло листя у дворі,
А ти не спиш, все думаєш, кохана,
Що то за шурхіт у твоїй душі.
З просоння очі протираю,
Дивлюся в вічі стомлені твої,
Ще у душі твоїй не згасли,
Ті опіки які зазнала ти.
Та я цілую твої ніжні руки,
Теплом своїм зцілю душевну біль,
Той шелест, то моє кохання, люба,
Не бійся руки ним ти обпекти.
_____________________________________________________________________________
**** Блудний син ****
ЗА МОТИВАМИ ТВОРУ: «Ти не вперше уже…» АВТОР: Наталя Святокум
*******************************************************
Я прихожу і знову зникаю,
Я неначе той блудний син,
Я іду і знов повертаю,
Наче в колі зачарованих днів.
Ти неначе та пристань, та гавань
У бурхливому морі моїм.
Тільки завжди від тебе тікаю,
То чому ж я безжальний такий.
Мої очі давно не безодня,
В них давно не палає вогонь,
В них залишилась тільки утома,
Від чекання твоїх розмов.
Моє серце давно скам'яніло,
Ти не зможеш його змінить.
Бо у серці моїм зневіра,
У життя і любов, що у нім.
_____________________________________________________________________________
**** Пристрасне почуття ****
ЗА МОТИВАМИ ТВОРУ: «Я вночі не вмикатиму світло…» АВТОР: Любов Ігнатова
**************************************************************
Я коханням твоїм умиваюсь,
Жили свої наповнюю кров'ю,
Я тебе так любима кохаю,
Що не можу я спати в спокою.
Ти руками своїми обнімеш,
Наче кішка мне зласкаєш,
І від того моє кохання,
Наче папороть розквітає.
Ми в коханні своєму разом,
Об’єднаємось у єдине...
А на дворі вже скоро ранок,
Місяць повний в віконце світить.
____________________________________________________________________________
**** Покрию тебе пелюстками троянди ****
ЗА МОТИВАМИ ТВОРУ: «Покрий мене шовком троянд білосніжних» АВТОР: Любов Ігнатова
*******************************************************************
Покрию тебе пелюстками троянди,
Шепну щось на вушко тобі на світанні,
Цілунками вкрию сонливі ті очі,
Що наче те море, у них я пірнаю.
Кохання твоє, наче каву, я вип'ю,
Доп’ю до остання і краплі не лишу,
З тобою ми разом ідемо по світу,
Бо ми не окреме, а ціле до крихти.
Бо Бог нам дарує щасливі хвилини,
Коханню своєму, щоб були ми вірні,
Щоб йшли до любові і злагоди в серці,
До Бога у вічну любов аж до смерті...
_____________________________________________________________________________
**** Як вдається мені забуття? ****
ЗА МОТИВАМИ ТВОРУ: «Як багато не сказаних слів» АВТОР: біла_орхідея
********************************************************
Як вдається мені забуття?
Звідки ця нескінченна байдужість?
Дуже просто, бо всі почуття
Я тримаю у серці в напрузі.
Не скажу я тобі, що болить
Серце моє від слів непотрібних,
І мелодій не треба других,
Треба бути лишень трішки щирим.
Я ковтну те, що жалило душу,
Не скажу тобі слів я образи,
Тільки серце своє я придушу,
Щоб воно не кричало відразу.
Якщо ти не збагнула, що треба
Для любові моєї простої,
То не треба і слів нам шукати,
Щоб мости ті з‘єдналися знову...
____________________________________________________________________________
**** Анті оптиміст ****
ЗА МОТИВАМИ ТВОРУ: «Я оптимістка…» АВТОР: Катерина Дмитрецька
******************************************************
На дворі сонце - я сумний,
Цвітуть сади, а я похмурий,
Мене цілують - я гидують,
Оце такий мій оптимізм...
Цей оптимізм зі знаком "Анті",
Коли впаду, то значить все,
Ніколи більше я не встану,
Хай навіть хтось мене штурхне.
Та може все таки колись,
Залишу цю приставку "Анті",
І стану справжній "Оптиміст",
І у калюжі вмиюсь зранку...
____________________________________________________________________________
**** 8 березня ****
Мої красуні чарівні,
Вітаю з святом Вас весни,
Бажаю щастя і любові,
У нескінченнії роки.
Цвітіть мої красуні милі,
В любові, вірі та надії.
Хай усміхнеться доля Вам,
Я серце своє Вам віддам.
____________________________________________________________________________
**** Весна! ****
ЗА МОТИВАМИ ТВОРУ: «Над кольоровим світом…» (у співавторстві з Катериною Дмитрецькою) АВТОР: Ірина Кохан
*********************************************************************
Весна! Лунає звідусіль,
Чарує жадібне чекання.
Весна! Вирує в мені кров,
І груди жадібно вдихають.
Пахучі аромати квітів
І подих танучих снігів.
Весна! Не віриться відразу,
Що дочекатись я зумів.
Зими окови ще стискають
Холодним вітром почуття.
Весна! Яка вона прекрасна,
Чарівна веснонька моя...
__________________________________________________________________________
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416125
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.04.2013
автор: Сергій Ранковий