Безжально зрада пронизала груди.
І у душі засіла комом вмить.
Як такий біль завдати можуть люди?
І як їм за цей вчинок не болить?
Це ж ті, хто серцю і думкам важливі,
Це ж ті, кому повірить не боюсь,
Це ж ті, з якими впевнана й щаслива,
Це ж ті, за кого пошепки молюсь.
Тепер це ті, хто підло поштовх в спину,
Поранили щось глибоко в душі,
А серце калатає без упину
від болю, мов від тисячі ножів.
Не бійтесь ворогів, а друзів бійтесь,
Як зрадять просто гордо відступіть.
Забудьте про пощаду, а чи милість.
В життя своє нізащо не впустіть!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416169
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 06.04.2013
автор: Нескорена