Я думала вже сліз моїх не стане.
Та знов наповнилась криниця
І плаче око.
Не розуміє серце:
Чому жорстоко
Його скубуть.
Чому цей путь
Гірка водиця?
Як мало розуміння між людьми.
За мурами,за стінами
Любові не знайти.
А треба йти,
Руйнуючи свої укріплення
І зводячи мости.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416294
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.04.2013
автор: NikitTa