Прийшли Ви, як зима минула,
Ввірвались струменем води.
У вирі Вашому втонула
З думками й серцем назавжди.
Мене наповнив з головою
Бурхливих почуттів ручай,
Мов різнотрав'ям луг весною,
Мов щебетанням літній гай.
Самотність глянула іскоса
Кудись втекла, за горизонт.
Коли любов накрила коси,
Їй ждать на милість – не резон.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416354
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.04.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)