А ми пройшли цей бій, та нас там ранили
Із серця кров тече по грудях тепла
Це був вибір мій, але не знали ми,
Що душа від нас ще там втекла.
Легені дишуть тяжко, та ми вже не живі
Рука ще ледь кулак стискає.
«Думки! Ой нене, птажко! Від мене не пливіть.»
Хоча мій розум тихо помирає.
Роблю ковток останній, останній вдих
І посмішка зявилась на обличчі,
Кричу собі востаннє та голос стих:
«Я йду...» , - бо мене згори кличуть.
2.04.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416363
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.04.2013
автор: Крот