Я жив із мрією простою,
що доля щастя принесе,
та ми прощаємось з тобою.
Тепер пробач мені за все.
Пробач за радості без тебе,
за нерозділені жалі,
за те, що був не тим, ким треба,
і за обіцянки малі.
Пробач за втрачене минуле,
коли почнеться новий день,
що я співав, а ти не чула
мотиви завтрашніх пісень.
Пробач, що ми синиць не мали,
а тільки в небі журавлів,
що ти так високо літала,
коли ходив я по землі.
Пробач за те, що я пропащий.
Та доля всіх не промине.
«За те, що я не став накращий»,
пробач, ріднесенька, мене.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416383
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.04.2013
автор: I.Teрен