Під стоголосся ранішніх синиць
Безмежним льоном розцвілося небо…
Ходімо в сад! Там віття яблуневе
В сто язичків зелених гомонить,
І сонце крізь мереживо гілля
Лоскоче трави – торсає за шильця…
Оце й на весну вже –
БЛАГОВІСТИЛОСЯ,
І славить Матір Божу вся земля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416385
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 07.04.2013
автор: Василь Задорожний