Яка ж то надто горда Голова!..
А крутить нею непідвладна Шия...
Від гордості тієї лиш слова!
А щоб було, коли б і не носила?
Лівша і Права мудрі, коли вдвох,
Бо ж ношу завжди перемінно носять.
Коли одна хворіє, чути "ох!",
Коли удвох,не чути,як голосять.
Несамотужки Вуху одному
На самоті і Оку бува гірко.
Для приклада ще щось таки візьму...
А що бува, коли одненька Нирка?
Ось Ніс один (один у нас, не два),
Ніздря одна з ринітом, другій тяжко.
Без Тулоба, то що є Голова? -
Це й уявити неможливо, важко!
______________________________
Де істина? Де мудрість? Де мораль?
Непереможені , коли укупі!
У нас частіше кожен, як "гора",
Ось тому і товчення води в ступі*...
*товкти воду в ступі- займатися
чим-небудь непотрібним, безре-
зультатним; марно гаяти час.
( Фразеологічний словник
української мови).
07.04.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416469
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.04.2013
автор: Людмила Дзвонок