Люблю джерела й чистий дзвiн криницi.
I в синiм небi вiльного орла.
Страшуся я мисливцiв i рушницi
I iхнього в кровиннi ремесла.
Злий посвист кулi i крило пiдтято,
Останнiй окрик сплив у небуття.
I е шмат м"яса i веселе свято,
Цiна йому - обiрване життя.
-----------
Стрiляем. Нищим. Палимо. Вбиваем.
Куди iдем - ВПЕРЕД а чи в НIКУДИ?
Допомогти, зiгрiти - забуваем.
То хто ж тодi ми - ВАРВАРИ чи ЛЮДИ?!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416509
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.04.2013
автор: Лидия Науменко