діти величних

не  бачу  сенсу  писати,
якщо  все  написане
фетом,  стусом,  рембо,  хемінгуеєм.
чи  знали  вони,  що  потім  будем  ми?
з  такою  великою  претензією  
на  талант  і  талан.
а  ми,  діти,
вдихаємо  у  свою  свідомість
слова  величних
і  опираємось  на  свої
численні,
парадоксальні  
"я".

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416596
Рубрика: Верлібр
дата надходження 08.04.2013
автор: Bernadette