Це ж так завжди- прийшов кінець етапу,
Нового прагнеш відчувати смаку,
Захоплено летіти у світи,
Знаходить варіації нові в житті.
Проходиш зло вглядаючись у далі,
Безперспективний край в печалі.
Зумів так високо дійти- не зупиняйся
Далі йди!
Натер сполохані очиці видом
Сакральних тем. Холодну кригу
Не втамував - набрякне мізк ,
Від нездійснених мрійних ігр.
Незмога лиш добавить часу
І біль не пройде лиш здійснить
Крутий піке. Серцевий бій -
Не ний!
Не хочеться губити любу долю,
Нових вершин не досягнуть,
Поряд з тобою лише воля -
Навіщо ж воля із тортур.
В лихому відчаї свої є переваги,
Можливість не відчути біль
Від батога - на спині лише шрами,
Ти навіть їх і не маскуй!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416699
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.04.2013
автор: Андрій Толіч